конфлікт

конфлікт
-у, ч.
Зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка. || Ускладнення в міжнародних відносинах, що може призвести до збройної сутички. || Суперечність, сутичка, покладена в основу сюжету художнього твору.
••

Психі́чний конфлі́кт — внутрішні суперечності в психіці особи, суперечливі тенденції, настанови і емоції.

Ситуаці́йний конфлі́кт — суперечності між особою і зовнішніми обставинами або оточуючими людьми.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "конфлікт" в других словарях:

  • конфлікт — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • конфліктний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • конфліктність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • конфліктогенний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • конфліктологія — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • конфліктувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • конфліктний — а, е. Стос. до конфлікту. Конфліктна справа. || В основу сюжету якого покладено гострий конфлікт. Конфліктний твір. || Признач. для розгляду конфлікту …   Український тлумачний словник

  • конфлікт-реакція — ї, ж. Реактивний стан, який виникає внаслідок психічного або ситуаційного конфлікту …   Український тлумачний словник

  • конфліктність — ності, ж. Абстр. ім. до конфліктний …   Український тлумачний словник

  • конфліктно — Присл. до конфлікт …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»